Історія, якої могло не бути

12.5.2022, 18:30

Львівський муніципальний мистецький центр, Стефаника 11

Запрошуємо на показ фільмів Ореста Бачмаги та розмову про творчість автора, медіапрактики, важливість збереження архівів кіноаматорів. Зустріч організовує Центр міської історії спільно із Львівським муніципальним мистецьким центром.

Масове поширення та доступність медіатехнологій у другій половині ХХ століття дозволили багатьом пізнати себе і світ через нові візуальні засоби. Щоб опанувати фотоапарат або кінокамеру, більше не потрібно було ставати професіоналом. Дороговартість апаратів теж більше не була перепоною. Опановуючи технології, нові творці не були скуті догмами професіоналізму чи фаху, а навпаки відкривали для себе простір вільного експерименту та самовираження.

Практики Ореста Бачмаги є найкращим прикладом свободи творчості, яка поєднує медіа, технологію, екологію, але також непозбавлена гумору. Основні його фільми були зняті впродовж 1970-1980-років. Вони вирізняються уважністю до природи, деталей навколишнього світу, а також технічною скрупульозністю. Саме природа, зв'язок із нею і спостереження за її змінами є головними темами його робіт. Через фільми Орест Бачмага показує свій спосіб взаємодії з навколишнім середовищем і поміщає себе та власний погляд у центр сюжету.

Орест Бачмага (1943-2021) — художник, фотограф, кіноаматор, поет, винахідник і майстер з Винник, який поєднував свою творчість із любов'ю до технології, екології та намагався власноруч створювати речі, якими користується. Його фільми були оцифровані та увійшли у колекцію Міського медіаархіву Центру міської історії.

Під час зустрічі ми переглянемо короткий фільм про автора "Портрет Ореста Бачмаги" (режисерка Ольга Поворозник) та ретроспективу його фільмів: "Барви літа", "Все це поки ще існує", "Мої вихідні", "Пепе", "Невидимка", "Історія якої могло не бути", "Homo Sapiens".

Частина німих фільмів автора були озвучені у 2020 році в рамках програми [розархівування] у співпраці з музикантами Регіною Железняковою (Regina Collage) та Павлом Олефіренком (Pilikayu).

Зустріч проведе Олександр Маханець, історик-архівіст, керівник проєкту "Міський медіаархів" Центру міської історії.

Барви літа, початок 1970-х, 13 хвилин

Це перший фільм автора. У ньому зафіксовано уважне спостереження за змінами життєвих циклів флори та фауни, які відбуваються в саду поруч із його домом у Винниках. Оригінально стрічка була німою. У 2020 році Регіна Железнякова (Regina Collage) та Павло Олефіренко (Pilikayu) написали для неї музику.

Мої вихідні, 1978, 14 хвилин

Фільм-автопортрет: автор документує себе і власне бачення світу та природи навколо, щоб наділити глядача цим поглядом, закликати його бути уважним до того, що нас оточує. Для фонограми автор скомпонував музику композитора Жана-Мішеля Жара та власні записи звуків природи, які зробив спеціально для стрічки.

Все це поки ще існує, середина 1970-х, 17 хвилин

Цей фільм є маніфестом Ореста Бачмаги, який ще 50 років тому закликав до збереження природи. Стрічка супроводжується записами пташиного співу та музикою Жана-Мішеля Жара, Енцо Каролі та Антоніо Вівальді, а завершується поезією Мирослави Кулик.

Пепе, середина 1970-х, 9 хвилин

Епічна комедія про велосипедиста та допінг, до зйомок якої автор залучив своїх товаришів та сусідів. Попри розважальний характер, над стрічкою довелось попрацювати, ретельно підготуватися, продумати сценарій, реквізит та місця зйомок. Фільм доповнений новою музикою, яку написала Регіна Железнякова (Regina Collage).

Невидимка, середина 1970-х, 7 хвилин

Жартівлива комедія автора, яка побудована на основі простого і поширеного кіноприйому з зникненням людини у кадрі. Динаміки фільму задає втеча та переслідування головних героїв. Вже характерним для робіт Ореста Бачмаги є вписування себе у фільм, проте його герой є дистанційований від події і зображений зі своїм песиком Пухом понад дуростями, які відбуваються. Робота у 2020 році була озвучена музикою Регіни Железнякової (Regina Collage) та Павла Олефіренка (Pilikayu).

Історія, якої могло не бути, початок 1980-х, 1 хвилина

Іронічний метафільм, який висміює популярне кіно та мильні опери. У вигаданих титрах автор приховав не лише жарти, а й власне ім’я та прізвище, а щоб додати пафосності, озвучив роботу фрагментом з багатозначного на той час балету “Лебедине озеро”.

Homo Sapiens, 1970-ті, 1 хвилина

Лаконічний і філософський фільм, який зображає одвічну проблему людства, як загалом, так і окремих індивідів. Яку? Дізнаєтесь при перегляді. Музику до фільму написав Павло Олефіренко (Pilikayu).

Подія відбудеться наживо у Львівському муніципальному мистецькому центрі (Стефаника, 11) та є частиною програми [розархівування] Центру міської історії.