Сновидіння у фільмах про війну

Сновидіння у фільмах про війну

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Др. Біллі Ґлю

Університет Ланкастера

26.10.2022, 18:30

online / zoom

Запрошуємо на семінар Біллі Ґлю "Сновидіння у фільмах про війну" у межах публічної програми "Джерело як вибір".

Під час семінару Біллі Ґлю розповість про сцени сновидінь у фільмах про війну, і як вони дозволяють кінематографістам донести до глядача багату палітру емоцій та наративну інформацію, яку в інший спосіб важко передати. 

Сцени сновидінь можуть розкривати внутрішні, пригнічені емоції героїв ("Пристрасті Анни", Інгмар Бергман, 1969), приватні спогади або думки, які не були б промовлені уві сні ("Стриманий шарм буржуазії", Луїс Бунюель, 1972). Сновидіння можуть розкривати пригнічену або забуту інформацію, дозволяючи як головному герою фільму, так і глядачам зібрати воєдино життєво важливі ключі до розгадки таємниці ("Перш, ніж я засну", Роуен Йоффе, 2014; "Зачарований", Альфред Гічкок, 1945).

Віщі сни можуть зображати низку подій, які протагоніст намагається не допустити. Від особистої небезпеки ("Синя сталь", Кетрін Бігелоу, 1989) до ядерного голокосту ("Термінатор 2: Судний день", Джеймс Кемерон, 1991, та "Пейзаж мрій”, Джозеф Рубен, 1984). Сновидіння використовуються для розкриття змін внутрішніх фізичних станів, про які герой свідомо не здогадується ("Американський перевертень у Лондоні", Джон Лендіс, 1981, "Муха", Девід Кроненберг, 1985), а також можуть виражати тривогу ("Ностальгія, Андрій Тарковський, 1983), провину ("Сни", Акіра Куросава, 1990), посттравматичний стресовий розлад ("Інтерстеллар", Крістофер Нолан, 2014), фантазії ("Жінка на пляжі", Жан Ренуар, 1947), шизофренію ("Фото за годину", Марк Романек, 2002).

Під час семінару ми спробуємо віднайти відповіді на питання, чи існують специфічні образи та режисерські прийоми, які використовуються у сценах сновидінь у кінематографі. А також проаналізуємо емоції, думки та мотиви протагоністів за теоріями сновидінь Фройда, Юнга, Гобсона та Ревонсуо, щоб дослідити, як ці сцени допомагають розкривати сюжети у фільмах про війну.

У зустрічі візьме участь кіносценарист Станіслав Цалик.

Модеруватиме дослідник Богдан Шумилович.

Для участі у семінарі, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням. Зустріч відбудеться на платформі zoom.

Робоча мова — англійська. Також буде доступний синхронний переклад на українську.

post picture

Др. Біллі Ґлю

Др. Біллі Ґлю працює та викладає в галузі цифрового кіно, звуку та музики. У своїй практично-дослідницькій кандидатській дисертації “Екранні сновидіння: Практичне дослідження кінематографічних сцен сновидінь, використовуючи теорії сновидінь Фройда, Юнга, Ревонсуо і Гобсона” проаналізував кіномонтаж сновидінь. Працював над фільмом “Справжнє покликання” (Ерік Кнудсен, 2021), який відібрано для участі у Фестивалі незалежного кіно в Торонто та Ліванському фестивалі незалежного кіно. Завершує роботу над власним фільмом “Аварія Кіта”. Керує студією звукозапису/кіно/репетицій, що у Західному Йоркширі, Англія.

post picture

Станіслав Цалик

Письменник, кіносценарист, письменник-історик ВПС. Закінчив Всеросійський державний інститут кінематографії (1996, сценарна майстерня професора В. К. Черних). Лауреат премії імені Івана Миколайчука “Київ” у галузі кіномистецтва. Член Української кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України, Асоціації європейських журналістів. Працює в жанрі документального кіно, тексти пише українською, російською, польською та англійською мовами.

post picture

Богдан Шумилович

Історик та історик мистецтва, керівник освітніх проєктів у Центрі міської історії. Основним фокусом його роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР, а також міська креативність, медіа-мистецтво та візуальні дослідження (visual studies).

Захід відбувається у межах публічної програми з документування досвіду насильства та воєнних дій "Джерело як вибір", організований Центром міської історії у співпраці з EHRI.

  • img

  • img

Зображення

Верхнє: Ігор Колесник