Оберніться! Мистецтво за спиною: мозаїка автобусних зупинок

Мистецтво зовнішньої мозаїки почало активно розвивалось з 60-их років ХХ століття. Активний розвиток міст спричинив розвиток приміського та міжміського автобусного сполучення. За задумом автобусні зупинки повинні були стати елементами естетичного та ідеологічного впливу на населення. Завдяки сталому фінансуванню, мозаїчні зображення розроблялись та виконувались на автобусних зупинках та зовнішніх фасадах міських архітектурних споруд впродовж третини століття існування СРСР. Мозаїка автобусних зупинок – унікальне мистецьке явище, яке давало можливість митцям проявити творчу ініціативу в рамках системи, в якій існувала ідеологічна цензура. Це був своєрідний радянський стрит-арт. В повній мірі це проявилось в мозаїках автозупинок західних областей України. На цій території майже відсутня комуністична символіка, натомість яскраво відображені концепти, символіка та тематика локальної культури.

В зображеннях домінуючим є орнаменталістика, що відтворює традиції вишиванок, різьблення по дереву, мистецтво писанок Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Представлений широкий ряд рослинних орнаментів, що виконані в різних стилях: бароковому, реалістичному, модерністичному. Надзвичайно цікавими є мозаїчні картини з образами галичан в святковому та буденному одязі. Аналіз зображень зупинок в порівнянні з особливостями тої місцевості, де вони знаходяться, дали можливість зробити висновок, що художники враховували специфіку регіону при створенні змістового наповнення картин. Ця лекція стала спробою привернути увагу спільноти до проблеми збереження цього виду мистецтва, яке не отримало продовження в наш час.

Зображення

Верхнє: Олена Бистрова