Чи "архівна гарячка" в минулому?

Упродовж певного часу функцією "архіву", "архівування" було запам'ятовування (recordari) минулого через збереження пам'яті й носіїв інформації про події, інститути й інституції, особистостей чи колективи. Сучасні архівні практики пропонують твердження, що архів це не лише документ з минулого, а спосіб використання архівних матеріалів та репрезентації минулого сьогодні. Поміж дискусіями довкола теми функцій архіву виникають питання про місце і статус тих чи інших матеріалів, що часто  зумовлено політикою архіву як інституції.

Запрошуємо на робітню, на якій дискутуватимемо про статус архіву сьогодні та поговоримо про дослідження та використання фотоархіву. Які можливості пропонують фотоархіви? Реферуючи до думок, зокрема, Мішеля Фуко, поміркуємо про знання, яке ми можемо отримати чи отримуємо через архів. Цифрові технології дозволили оцифровувати, а тим самим зберігати й опрацьовувати велику кількість матеріалів. Тож на робітні спробуємо також відповісти на питання: що означає процес оцифрування архіву та які його переваги?

Для участі у робітні ми читаємо англійською мовою уривки із книги Джея Емерлінґа (Jae Emerling): "Photography: History and Theory" ("Фотографія: історія та теорія") та хочемо обговорити їх з учасниками семінару. Тому, напередодні ми надішлемо зареєстрованим розділи книги "The Archive as Producer" та "Gloss on Michel Foucault, the Archeology of Knowledge". 

Формат робітні – фасилітована дискусія за участі кураторської групи виставки-дослідження фотоархіву Віля Фургала "проявлення" – Богдана Шумиловича, Олександра Маханця, Вікторії Панас.

Для участі, будь ласка, заповніть аплікаційну форму (за посиланням), обґрунтувавши свою мотивацію. Після чого ми надішлемо тексти для читання.

Джей Емерлінґ – професор, історик мистецтва та архітектури в університеті Північної Кароліни у Шарлотті. Автор робіт "Theory for Art History" (2005), "Photography: History and Theory" (2012), опубліковані у видавництві "Routledge". Його роботи також з'являлись у виданнях: "Journal of Visual Culture", "History of Photography", "Radical Philosophy", "CAA Reviews", "Journal of Art Historiography" тощо.

Із моменту винайдення в дев'ятнадцятому столітті фотографія провокувала серію теоретичних дискусій. Тому у книзі "Фотографія: історія та теорія" Джей Емерлінґ стверджує, що найбільш проникливий спосіб підійти до історії фотографії – це одночасно звертатися до ключових подій історії фотографії поряд із теоретичним дискурсом, який їх супроводжував. Особлива увага книги приділяється таким ключовим мислителям, як Бодлер, Барт та Зонтаґ. Окрім того, центральне місце фотографії у сучасній практиці мистецтва вирішується через теоретичні роботи Аллана Секули, Джона Теґґа, Розалінда Крауса та Вілема Флюссера. Текст також включає прочитання багатьох фотографів та виставок, серед яких: Август Сандер, Уокер Еванс, Дайан Арбус, Лі Фрідландер, Сінді Шерман, Бернд і Хілла Бехер, Джефф Валл та інші.

Робітня відбувається у межах публічної програми до виставки-дослідження фотоархіву Віля Фургала "проявлення".

За додатковою інформацією просимо звертатись до Вікторії Панас, учасниці кураторської групи виставки "проявлення", координаторки програм публічної історії Центру ([email protected]).

Зображення

Верхнє: Barcelona Cultura