Архітектура як міська сценографія
7.8.2019, 18:30
Виставковий зал Центру міської історії
Процес фотографування кристалізує діалог: з фотографом, чиї ракурси повторюємо, з архітектором, чиї будівлі фіксуємо, з користувачами, з якими взаємодіємо. Місто із своєю архітектурою стає своєрідною сценографією такого спілкування та синергії.
Під час воркшопу "Фототектура модернізму" Катерина Сліпченко задавалась питаннями, чи можливо сфотографувати ту архітектуру, якої вже нема, яка хіба що залишилась на старих фотографіях. Чи вписується і чи взагалі можливо вписати у сучасний ландшафт міста те, чого вже не існує? Намагалась повторити ракурси старих фотографій, які віднаходила в архівах, і сколажувати сцени минулого із сучасним. Або ж поєднати на одному фото два архітектурні об’єкти – близькі у сучасному просторі міста, але розділені часом і ментально.
Працюючи над своїм проектом, Андрій Бучко спробував "досвідчити" практики архітектури й трансформації в архітектурі через фотографію. Світло, вечірнє світло, у його композиційному сприйнятті відіграє роль допоміжного (ключового?) засобу фіксування й транслювання архітектурного об’єкту. Ввечері кольори тьмяніють, деталі стають менш помітними – великі маси прочитуються краще. Непотрібні нашарування втрачаються.
У розмові візьмуть участь автори, чиї роботи є результатом воркшопу та частиною однойменної виставки "Фототектура модернізму", – Катерина Сліпченко, Андрій Бучко, а також дослідник Богдан Шумилович та координатор Міського медіаархіву Олександр Маханець.
Цією зустріччю ми продовжуємо серію щомісячних розмов на виставці, де спільно з авторами, дослідниками архітектури, істориками та відвідувачами будемо обговорювати та рефлексувати над виставкою, її окремими темами, і ширше над спадщиною радянського модернізму в сучасному Львові. Зустрічі відбуваються в межах виставки "Фототектура модернізму".
Про авторів:
Зображення
Верхнє: Робота Катерини Сліпченко для виставки "Фототектура модернізму".
Галерея: Ірина Середа