Медіа-арт потребує дослідження та архівів
Олівер Грау
Дунайський університет, Кремс, Австрія22 травня 2011
Центр міської історії, Львів
За останні 40 років медіа-мистецтво стало виразним фактором сучасності, а цифрова штука перетворилася на культуру сьогодення (чи ба на сучасне мистецтво) але й досі це мистецтво не присутнє в наших культурних установах. Хоча існує цілий ряд добре відвідуваних фестивалів, є добре фінансовані колаборативні проекти, дискусійні форуми та проекти документування баз даних, медіа мистецтво усе ще рідко колекціонується музеями, не підтримується всередині спільноти істориків мистецтва і майже недоступне для глядачів та дослідників з-поза ареалу де воно продукується. Сучасне медіа-мистецтво має надзвичайні можливості для візуалізації та вираження таких аспектів сучасності як поширення знань, генетична інженерія, екологічна криза та ін., і при цьому воно практично ігнорується музеями і не може конкурувати із традиційними закупівлями мистецтва. Таким чином, із швидкою змінністю медіа-носіїв ми є свідками зникнення значної кількості культурної памяті недавньої історії. І не буде перебільшенням сказати, що ми майже повністю втрачаємо мистецькі взірці ранньої пост-індустріальної штуки. Сфера колекціонування медіа-мистецтва почала розвиватися завдяки новим науковим інструментам як от текстові та візуальні онлайн-архіви, які намагаються колективно документувати мистецтво та теорію останніх десятиліть. Аналізуючи розмаїті приклади онлайн-колекцій, ця розмова намагається показати стратегічне значення подібних колективних проектів і їх особливе значення для гуманітарних наук.