Слухачами курсу були студенти-історики магістратури гуманітарного факультету УКУ.

Спроби зрозуміти і пояснити радянський феномен мають довгу історію. Написано чимало фундаментальних праць з історії Радянського Союзу, відбулося декілька історіографічних поворотів в советології другої половини ХХ- початку ХХІ ст. В результаті методологічних дискусій 70-80-х рр., відкриття радянських архівів на початку 90-х рр. та появи молодої генерації істориків-інтердисциплінарників, увага сучасних дослідників перейшла від держави і її тоталітарної складової до суспільства і його "маленької" людини. Різноманіття щоденних практик та соціальних процесів в Радянському Союзі, досліджені істориками останніх десятиліть, концептуально змінили уявлення про радянську державу як механізм тотального контролю над суспільством. Завдяки цим дослідженням СРСР з ідеологічного і політичного феномену перетворився у феномен соціальний і культурний.

Спецкурс мав на меті розкрити як функціонувало радянське суспільство міжвоєнного періоду в контексті повсякдення і ідеології. Радянське повсякдення розглядається як історія двох взаємо/протидіючих акторів – держави і суспільства. З одного боку, держава визначає і формує норми щоденного життя, з іншого, люди через своє сприйняття/несприйняття, пристосовування/ігнорування, впливають на зміну і реалізацію політичних стратегій держави. Під ідеологією розуміється система ідей, міфів і образів, за допомогою яких люди переживали і оцінювали своє життя. В цьому випадку ідеологія виступає своєрідною "лінзою", через яку соціальна реальність відкривається людям і через яку ця реальність сприймається.

На семінарі розглядалися:

який вплив на щоденне життя людей мала ідеологія; як влада формувала уявлення людини про себе, приватний і публічний простір, "своїх" і "чужих", про країну, які способи життя вели городяни і які ідентичності вони творили, беручи участь, ухиляючись, пристосовуючись до життя в епоху "будівництва" соціалізму; як люди розуміли своє життя; наскільки вони засвоювали і присвоювали радянські ідеали і вартості; наскільки ототожнювали себе з сталінським режимом і прагнули стати "радянськими людьми"; які тактики опору і спротиву застосовували на щоденному рівні; які механізми впливу застосовувала держава; на які "переговори" і "угоди" з звичайною людиною йшла держава для досягнення компромісу у формуванні спільної версії благополучної країни.

Хронологічно курс охоплював період від Жовтневої революції до піку сталінської епохи – Великого терору. Особливий акцент був зроблений на сталінізмі.