Найбільш документована війна: етика і практика міжнародної співпраці

Разом із досвідом російського повномасштабного вторгнення, для багатьох українців й українок посилились досвіди міжнародних контактів — дзвінки та повідомлення зі словами підтримки, запрошення та поїздки за кордон, організація волонтерської допомоги, широка медійна увага тощо. Транскордонний вимір отримала і вимушена міграція, адже багато людей змушені залишати власні домівки і шукати безпечного прихистку в країнах Європейського союзу і поза ним.

Документування війни також від самого початку набуло міжнародного виміру. Активізувались уже наявні професійні співпраці та приватні дружби з пропозиціями підтримки та організації проєктів. Дедалі частіше почали виникати нові ситуативні знайомства та спільні тривалі ініціативи, з’являтись нові програми підтримки, можливості грантового фінансування та збори спільнокошту, а також організовуватись поїздки в експедиції, в яких документування поєдналось з волонтерством. З'явилися нові інституції, цифрові середовища, публікації в медіа й академічних видавництвах.

Спільну роботу зі документування та створення архівів війни супроводжує низка викликів та можливостей на всіх рівнях — від практичної роботи з документування до побудови візій майбутнього.

• Передусім міжнародні співпраці означають виклики мобільності. Хто може приїхати в Україну і хто може виїхати за її межі? Як відбувається переміщення всередині країни? Які експедиції можливі в зоні бойових дій чи на деокупованих територіях?
• Міжнародні співпраці стосуються узгодження різних правових і адміністративних рамок. Як функціонує збереження і трансфер даних з урахуванням GDPR? Як міжнародне кримінальне право може використовувати зібрані свідчення? Як українські проєкти можуть подаватись на гранти в інших країнах? Із якими викликами проєкти стикаються при міжнародному трансфері коштів? Як виглядає звітування?
• Міжнародні співпраці проблематизують творення знання. Які виклики та можливості відкриває емоційна (не-)заангажованість учасників/ць? Якою є епістемологічна цінність емоцій учасників/ць? Хто приймає рішення у таких проєктах? Якою мовою вони послуговуються? Як формується їхня методологічна рамка? Кому належать результати цієї роботи?
• Зрештою, міжнародні співпраці стосуються професійного щодення: як у них враховані безпекові загрози чи побутові труднощі? Як узгоджувати різні режими роботи й очікування результатів?

Ми продовжуємо започаткований у 2023 році симпозіум "Найбільш документована війна" для зустрічі ініціатив, що збирають та архівують матеріали про російсько-українську війну.

Цьогоріч у фокусі буде етика та практика міжнародної співпраці, як одні з ключових вимірів функціонування документування війни та довготривалих ефектів за його підсумками. Разом ми пропонуємо обміркувати, як виникали та розвивалися подібні міжнародні співпраці; хто долучився до документування війни; які довготермінові цілі стоять за співдіями; що сприяє, а що ускладнює партнерство; як продукується знання про російську агресію в Україні та які політики виникають/можуть виникати з цього знання в міжнародному вимірі.

Програма симпозіуму передбачатиме різні формати роботи: панельні дискусії, обговорення (запитання і відповіді), мережування, навчання та неформальний обмін досвідом.

Реєстрація завершена.

Запрошуємо зголошуватись до участі до 25 березня.

Підтвердження про участь організатори повідомлять до 5 квітня. Кількість учасників/ць обмежена. 

Для частини учасників/ць з-поза Львова команда проєкту планує виділити гранти для відшкодування витрат на дорогу та проживання. 

Робочі мови — українська та англійська (під час події буде забезпечено синхронний переклад).

ОРГАНІЗАТОРИ

• Центр міської історії, Львів
• Інститут гуманітарних наук, Відень
• INDEX: Інститут документування і взаємодії, Львів

ПАРТНЕРИ

• Центр урядування та культури в Європі Університету Ст. Галлена
• Архів війни
• СERCEC / EHESS, Париж
• LivArch / Інститут Гердера
• VUIAS
• Українська Правова Консультативна Група
• Jam Factory Art Center
• Суспільне. Культура

Програмний комітет Симпозіуму 2024:  Саша Довжик,  Тарас Назарук, Наталія Отріщенко

Програмна рада Симпозіуму: Софія Дяк, Кетрін Янґер

Організаційна команда:

• Вікторія Панас, продюсування 
• Софія Андрусишин, координаційний та логістичний супровід
• Мар'яна Мазурак, Єлизавета Боброва, комунікаційний супровід
• Олександр Дмитрієв, Тетяна Дутко, Олександр Корман, технічний супровід
• Ярина Панів, Тетяна Фіґель, фінансовий супровід

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Зображення

Верхнє: Олександра Давиденко