Атомогради України: до та після Чорнобиля
Євгенія Губкіна
Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова4 листопада 2014 / 17.00
Центр міської історії, Львів
Атомогради – унікальний феномен в історії радянського містобудування, що не має аналогів у світовій практиці. Це автономні міста-супутники атомних електростанцій з населенням 25-50 тисяч осіб, серед яких велика кількість висококваліфікованих спеціалістів. Разом з тим, атомогради представляють собою загальновживану у радянські часи мікрорайонну структуру з розгорнутим культурно-побутовим забезпеченням й забудовою типовими серіями крупнопанельних житлових будинків.
В Україні побудовані 6 атомоградів: Енергодар, Кузнецовськ, Нетішин, Южноукраїнськ, Славутич, а також сумнозвісна Прип’ять. Катастрофа на Чорнобильській атомній станції розділила життя атомоградів на до та після, докорінно змінив суспільну думку щодо питань атомної енергетики.
В наш час атомогради є предметом всебічного аналізу та оцінки не тільки в Україні, а й у світі. Це обумовлено зростаючим інтересом як до радянських містобудівних експериментів, проблем типового масового житлового будівництва, так і до актуальних питань енергоефективності й енергетичної незалежності.
Під час презентації був представлений короткий огляд шести атомоградів України. Дослідниця розказала про архітектурно-планувальні особливості міст та типові риси традиційної концепції атомоградів 70-80-х років. Детальний аналіз Славутича у контексті епохи Перебудови репрезентував кардинально новий підхід до розуміння міста, сформований в результаті осмислення Чорнобильської катастрофи. У висновках доповіді були окреслені можливі перспективи вирішення проблем атомоградів України.