Др. Софія Дяк і Богдан Шумилович читали навчальний курс для магістрів Гуманітарного факультету Українського Католицького Університету за спеціальністю "Історія".

Курс зосереджувався на культурно-соціальній історії СРСР, і пропонував розглянути радянські досвіди через призму міської історії. У фокусі була одна з найбільших союзних республік - Радянська Україна. Хронологічно курс охоплював майже п’ять повоєнних десятиліть і концентрувався на кількох періодах радянської історії та врахував останні актуальні дискусії між істориками не лише про те, коли починається і закінчується "відлига", чи "застой", але й про самі означення та їх хронологічні рамки. Наприклад, відколи та наскільки ліберальною була радянська "відлига", чи "застой" був застійним і якою була роль "перестройки" у завершенні радянського проекту.

Під час курсу було розглянуто різні досвіди виходів з війни, особливості повоєнної міської відбудови, появи нових суспільних та професійних горизонтів та ролей, розгортання культурних воєн та ідеологічного суперництва в контексті "холодної війни", інтегрування нових території, набутих під час війни, у радянську систему загалом та у конкретну республіку зокрема.  Це допомогло зрозуміти як радянський проект "перезагружали" після смерті Сталіна, як відбувалося формування нової політичної верхівки і як в цьому контексті мінялися розуміння міст і радянської культури. Хронологія повоєнного двадцятиліття допомогла прослідкувати процеси, які запустила війна, але також побачити ті зміни, які прийшли з переформатуванням та розвінчанням культу Сталіна. Було розглянуто риси, якими цей період характеризують: нове міське планування та розуміння пріоритетів, наголошення та нові інтерпретації революційних ідеалів початку радянського проекту та звільнення радянської культури від надмірних кліше.

Частина зустрічей та текстів зосередилась на тому як перегляд соціалізму у 1960-х призвів до певного розчарування в середовищі інтелігенції. Водночас розглянули посилення ролі місцевого, локального та традиційного факторів у наступному переосмисленні радянського проекту. У цьому контексті були розглянуті формування соціалістичної ідеї історичної спадщини, історичних міст та збереження культурних надбань минулого, що привели до появи чергових уявлень про культурне відродження та дискусій про співіснування старого та нового у культурі та міському середовищі. Останні зустрічі розглянули культурне переосмислення того чим є соціалістичне місто та радянська культура у контексті «післячорнобильських» дебатів та кризи радянської економіки. На підсумковому занятті обговорили які спадки залишили радянські проекти та досвіди на рівні підходів, інституцій, практик та акторів.