Українська революція як продовження Першої світової війни
23 червня 2016 / 9.30
Центр міської історії, Львів
Останні наукові дослідження, які переглядають російську революцію та громадянську війну, трактують увесь період 1914-1920 рр. як "неприпинення кризи", для якого було характерне застосування насильницьких дій та масової мобілізації. можна сперечатися, чи завжди українська революція розглядалася як процес, який переплітався з завершальними етапами Першої світової війни - починаючи з відомого німого кіно "Арсенал" Олександра Довженка та продовжуючи наголосом радянських істориків на так званій "інтервенції" німців і союзників в Україну. Мабуть настав час розглядати українську революцію як таку, яка хронологічно розвивалася паралельно та взаємопов'язано із світовою війною та відповідно інтерпретувати події в Україні як типово схожі до суспільних заворушень та націєтворчих процесів в інших частинах тогочасної Європи. Спадок мілітаризації та мобілізації, у поєднанні з "культурою поразки", пролили нове світло на суперечливу боротьбу в Україні у 1917-1920 р.р.
професор історії та славістики в Університеті Вікторії в Канаді. Вивчав історію культури у Києві, Мельбурні та Едмонтоні. Викладав в Мічиганському Університеті (Анн Арбор). Др. Сергій Єкельчик є президентом Канадського українознавчого об’єднання. Він видав 6 книг з української історії та україно-російських взаємин, у тому числі “Україна: народження сучасної нації” (OUP, 2007), яку переклали на п’ять мов. Остання його книга – це “Конфлікт в Україні” (The Conflict in Ukraine) (OUP, 2015).
Сергій Єкельчик
Лекція відбулася в рамках міжнародного воршкопу "Міський досвід Великої війни у Східній Європі".
Зображення
Верхнє: Проголошення Третього Універсалу на Софійській площі в Києві. У центрі — Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко. 1917 р.