Як говорити про війну?

Друга світова війна – чи не найскладніша тема для неупередженого дослідження та критичного осмислення минулого в сучасному українському суспільстві. Водночас це тема, що викликає інтерес не лише у львів’ян та  мешканців України, а й гостей нашого міста з різних частин світу. Це тема повна складностей, суперечностей і неоднозначностей в оцінках. Це тема, за якою ховаються особисті історії тих, хто пережив війну і родичів тих, хто не пережив. Це історія, яка обросла міфами, ідеологічними та політичними маніпуляціями. Це історія, по якій залишилися різні, часто взаємовиключні пам’яті.

Як про Другу світову розказувати у Львові, місті, яке радикально змінила ця війна? Як про неї  розказувати містянам, які знають про війну з підручників чи родинних історій, туристам, які нічого не знають про Львів і Україну, і тим, для яких Львів став складною сторінкою родинної історії винищення та виселення? Як олюднити цю історію і вийти за межі мілітарних та національних наративів? Як побачити різні вибори і примуси людей того часу? Як працювати з конфліктними пам’ятями?  І чому важливо говорити про множинність історій Другої світової?

Ці питання піднімаються в публікації матеріалів для гідів "Складні сторінки спільної історії: Розповідаючи про Другу світову у Львові". Фокусуючись на Львові, автори пропонують розглянути складні питання конфліктних пам’ятей про війну через локально-транснаціональний підхід, що охоплює множинність наративів та проблематизує наявну термінологію, яка описує ці події. Цей підхід дозволяє підважити стереотипи, що стають на заваді діалогу довкола травматичних сторінок минулого. Матеріали розкривають складну динаміку локальних і глобальних процесів та спонукають до індивідуального переосмислення історії Другої світової війни для проговорення цієї теми з різними аудиторіями.

Матеріали поділені на п’ять блоків:

• радянська окупація
• колаборація
• топографія Голокосту
• реакція львів’ян на Голокост
• закінчення війни.

Кожен блок пропонує певну кількість тем, які прив’язані до локацій у просторі міста. Пов’язання тем з місцями є пропозицією для читача вибудовували свої власні маршрути Львовом часів Другої світової та місцями пам’яті про неї з запропонованого масиву матеріалів.

Матеріали доступні для широкої аудиторії також в форматі онлайн-карти. З ними можна ознайомитися на онлайн-платформі проекту Центру міської історії "Інтерактивний Львів" (ЛІА) та Порталі культурної спадщини проекту ReHerit.

Цільовою аудиторією цієї розробки є гіди, які не тільки представляють історичний та сучасний образ міста для відвідувачів, а й виступають агентами щоденної культурної дипломатії в комунікації з різноманітними аудиторіями. Незважаючи на те, що матеріла розроблені для професійного середовища, широка аудиторія знайде для себе в цій публікації багато нового і грунтовно опрацьованого матеріалу. Складні питання Другої світової війни поміщені в ширший контекст політичної, культурної та соціальної історії міста у XIX-XX століттях, а інтерактивна карта дає просторову, доповненючи їх картами, додатковим візуальним матеріалом, пов'язаннями з іншими сюжетами та місцями, присутніми в енциклопедії ЛІА.

Розробники матеріалів: 

Олена Андронатій, Інна Золотар, Ірина Мацевко, Анна Чеботарьова, Томаш М. Янковський

Запрошені дослідники: Оксана Дудко, Тарас Мартиненко, Андрій Усач.

Організатор програми: Центр міської історії

Координаторка: Ірина Мацевко

Редагування: Оксана Панчишин

Дизайн: Ірина Цімерман

Ця публікація є частиною проекту "ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину".

Цей проект фінансується Європейським Союзом