Фотографія і пам’ять

Нещодавно у The New York Times вийшла стаття дослідниць Оксани Саркісової та Ольги Шевченко Згадати життя у Радянському Союзі через сімейну фотографію ("Remembering Life in the Soviet Union, One Family Photo at a Time"), у якій йдеться про специфіку вивчення родинної пам’яті та фотоальбомів серед мешканців Радянського Союзу.

Дослідниці вже понад десять років вивчають феномен сімейної пам’яті та її зв’язок із фотографією на пострадянському просторі з допомогою методів усної історії. В ході розмови при перегляді родинних альбомів у респондентів виникають ностальгійні, переважно приємні, спогади. Такі ж відчуття пов’язані в них й загалом щодо пам’яті про Радянський Союз. Підбір інтерв’юером відповідних запитань та уважність до деталей на фотографіях часто дає можливість відродити навмисне забуті спогади.

На думку авторок статті, сімейні фотоальбоми часто піддавались вибіленню самими ж власниками, щоб уникнути згадок про репресованих родичів чи доказів про соціальне походження родини. Таким чином приватні архіви могли перетворюватись на спеціальні конструкти, які мали б віддзеркалювати відповідний політичному режиму наратив.

Підсумовуючи, дослідниці слушно зауважують, що подібне створення біографії власної родини через фотоальбоми не є винятком притаманним лише для Радянського Союзу. Така конвенційність є характерною для більшості суспільств, в тому числі і американського, які у свій спосіб намагаються представити сімейні спогади у рожевих тонах.

Прочитати статтю можна на сторінці The New York Times.

У бібліотеці Центру міської історії можна ознайомитись з книгою про феномен пам’яті та фотографії, що вийшла у минулому році під редакцією Оксани Саркісової та Ольги Шевченко - Double Exposure: Memory and Photography

Зображення

Верхнє: Колекція Ольги Шевченко та Оксани Саркісової