Докторантка Університету Саймона Фрейзера у Ванкувері, Канада. Досліджує мілітаризацію комунікації в історичному та сучасному контекстах з політекономічної точки зору. Її дисертація присвячена дослідженню канадського технонаціоналізму та його внутрішніх і глобальних наслідків від початку цифрової епохи. Її цікавлять національні мережі, які стали пов'язаними з ширшими мережами, і ті, які цього не зробили. Її робота також спрямована на те, що буде після того, коли зруйнується міф про глобальний інтернет.

На тлі технологічних змін та глобальної дерегуляції нові незалежні держави Східної та Центральної Європи (СЦЄ) модернізували телекомунікаційні інфраструктури (Bareikytė 2022; Himma-Kadakas and Kõuts-Klemm 2023). Канадська компанія "Nortel" була єдиною компанією, яка на той час володіла технологією цифрових телефонних комутаторів (MacDonald 2000). "Nortel" налагодила перші зв'язки між Сходом і Заходом, наприклад, з'єднавши Лондон і Москву послугою ISDN за стандартом Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI). Місією "Nortel" стало "бути архітектором світу мереж" (Bell System Memorial, 1997).

"Nortel" розбудовували волоконно-оптичні магістралі в Чорноморському регіоні, модернізували залізничне сполучення Литви та розширювали першу в Україні загальнонаціональну мережу мобільного зв'язку 3G.

У своєму дослідженні Кайла Гілстоб розглядає популярний міф про глобальну "мережу мереж" (Lovink and Rossiter 2018), який поширював "Nortel", що дозволив компанії вистояти ще довго після того, як довіра до неї була зруйнована, що посилило найбільший економічний провал в історії Канади. Розгляд спадщини політики цифровізації в СЦЄ поряд зі злетом і падінням "Nortel" допоможе розвінчати цю міфологію і сприятиме появі нових перспектив у контексті мінливих технологічних і політичних реалій в обох регіонах.

У Центрі міської історії Кайла працюватиме над своїм дисертаційним дослідження та візьме участь у конференції "Переукладання комп'ютерних мереж Центральної та Східної Європи".