Охорона спадщини у габсбурзькому Львові: взаємовпливи і взаємозв'язки

Запрошуємо на лекцію дослідниці історії архітектури Ольги Заречнюк, яка відбудеться у межах Днів європейської спадщини 2024.

1881 року одним з кореспондентів Центральної комісії охорони пам'яток у Львові став український історик Ісидор Шараневич. Заснування цієї інституції у Відні 1850-1853 роках фактично розпочало історію охорони пам'яток старовини у Львові та ширше в Галичині.

На час обрання на службу, Шараневич уже понад десятиліття викладав історію в Університеті, був членом керівництва Галицько-руської матиці, Ставропігійського інституту, а також видав друком численні праці з історії Галицько-Волинського князівства. Важливою передумовою його призначення стали заслуги в дослідженнях середньовічного Галича — він був першим, хто розпочав археологічні розкопки цього міста. Попри складні стосунки з консерватором пам'яток Войцєхом Дідушицьким, Шараневич все ж отримав запрошення від колеги доєднатись Центральної комісії охорони пам'яток, а подальша співпраця давала певні плоди.

Шараневич був єдиним українцем на Першому з'їзді польських істориків в Кракові (1880), де обговорювалися дослідження середньовічної архітектури та охорони спадщини. Регулярно відвідував засідання товариства пам'яткоохоронців "Ґрона консерваторів" у Львові. Це товариство фінансово підтримувало археологічні дослідження історика в селах Чехи та Висоцьке.

Поряд із цим, для різних середовищ Львова і за його межами постать Шараневича не була однозначною із політичних перспектив та його виборів. Він розпочинав свій професійний шлях у близькості з середовищем русофілів, від якого потім віддалився; а згодом шукав способів співпраці між поляками та українцями Галичини. Українські народовці закидали йому надмірну обережність та лоялізм. Історикиня Луція Харевічова (1938) висловлювала йому похвалу в протиставленні до покоління Михайла Грушевського, яке, на її думку, було більш радикальним у своїх поглядах і дослідженнях.

Під час лекції, на прикладі Шараневича, спробуємо простежити взаємовпливи та зв'язки між інституціями, особистостями та різними громадами у Львові, які були пов'язані з охороною спадщини до Першої світової війни.

Подія є частиною програми Днів європейської спадщини 2024. У 1991 році Рада Європи започаткувала European Heritage Days. Щороку, близько 50 країн, що приєдналися до Європейської культурної конвенції, святкують Дні європейської спадщини. Ця традиція покликана привернути увагу громадськості до культурної спадщини та її ролі у розвитку сучасного суспільства. Чотирнадцять років поспіль Львів долучається до проведення заходів у рамках всеєвропейської програми.

Цьогорічні Дні європейської спадщини у Львові відбуватимуться 13-15 вересня, об’єднані темою "Маршрути, мережі та зв'язки". Усі заходи в рамках Днів європейської спадщини є безкоштовними та базуються на ініціативі людей, яким небайдужа історія їхнього міста.

Зображення

Верхнє: колаж Ольги Заречнюк