Суспільство з кіноапаратом: історія аматорських кінопрактик
Олександр Маханець
Проєкт фокусується на вивченні феномену кіноаматорства, взаємодії людини та аматорської кінотехнології, форм візуальної репрезентації через рухомі зображення, а також розглядає це явище в історичному, соціальному, політичному, культурному контексті. Перш за все йдеться про аналоговий період медіа і використання вузького формату кіноплівок (формати: 8мм, Супер8, 16мм), які появилися та занепали впродовж ХХ століття. А якщо говорити про український контекст, який є основним у дослідженні, то за винятком прикладів з Західної України, цей період був ще коротшим і почався лише з кінця 1950-х років, коли технологія з’явилася у виробництві та обігу у Радянському Союзі. В цей час великому колу людей стало доступним опанування індивідуальних портативних кінокамер, які слугували інструментом творчості, самовираження, розваги, комунікації та документування свого життя. Таким чином відзняті аматорські матеріали – фільми на кіноплівках, є джерелом, яке оповідає історію різноманітних соціальних груп з приватної перспективи і на мікрорівні. Одним із завдань в процесі дослідження є критична оцінка потенціалу цих джерел та інформації про минуле, яку вони несуть, оскільки попри автоматичну реєстрацію зображень, процес творення міг передбачати маніпуляції, а до того ж існував ряд обмежень технічного, політичного, культурного характеру.
Наскрізним у цьому проєкті є інтерес і увага до особливостей використання кіноаматорської технології у Радянській Україні як політичній системі, де суспільні та економічні процеси регулювалися. У цьому контексті виразними є розвиток двох тенденцій – колективної та індивідуальної практики. Колективність кіноаматорства стимулювався владою через запровадження та розвиток мережі студій і гуртків, які підтримувалися за плановою моделлю, але також контролювалися. Індивідуальна практика передбачала використання кінокамер для зйомок приватного життя та творчої реалізації поза офіційним простором. Не менш важливим у цьому зв'язку є вивчення та введення в обіг українських джерел задля децентралізації історіографії, яка стосується історії СРСР.
Іншою наскрізною ниткою дослідження є міський контекст, який не завжди фігурує на першому плані, але завжди присутній на тлі. Кіноаматорство виникло з модернізаційного процесу і розвинулося перш за все як частина міського способу життя. Саме міста були осередками тісних соціальних контактів, обміну інформацією та доступу до необхідної інфраструктури, товарів та послуг, що є предметом вивчення. До того ж погляд кінокамери є найчастіше поглядом мешканця міста, під ним мається на увазі не лише буквальний урбаністичний краєвид і те, що відбувається всередині, але й систему цінностей і дискурсів, які транслюються через фільми.
Сховищем цих джерел є перш за все постійно зростаюча збірка аматорських та домашніх фільмів зібрана в рамках роботи Міського медіаархіву Центру міської історії. Вивчення цих матеріалів з одного боку дозволяє опрацьовувати та інтегровувати в академічне поле створену з нуля колекцію візуальних джерел, а з іншого шукати відповіді на запитання щодо розвитку візуальної культури та творчості, способів взаємодії і побудови соціальних зв’язків навколо медіа та технології, розподілу ролей та влади, режимів бачення і зображення, способів меморіалізації, форм використання та жанрів аматорських фільмів, стосунків аматорського та незалежного кіно із професійною індустрією, технічних обмежень та детермінізму, зрештою дискурсу та сприйняття зображень.
Архівна складова є невід'ємною частиною та передумовою цього дослідницького фокуса Вже тривалий час Міський медіаархів Центру займається формуванням колекції аматорських, або ж вернакулярних фільмів, опрацьовуючи родинні або міноритарні колекції, які зазвичай небачені і занедбанні. Частиною дослідження є створення супровідних усноісторичних джерел шляхом інтерв’ювання і запис свідчень про зміст фільмів та зйомок, контекст, умови їх створення, перегляду, використання тощо. Таким чином документується незафіксована в жодний інший спосіб інформація. Робота з цим матеріалом привносить нову перспективу на історію через приватний масштаб і роботу з візуальними джерелами, які є важкодоступні з технічної точки зору.
Важливим в цьому процесі роботи і дослідження приватних кіноархівів є те, що це не односторонній процес. Архівування та оцифрування дозволяє їх власникам знову побачити забуті кадри, переоцінити їх та рефлексувати про власне минуле. Одним із способів взаємодії та інформування про значущість спадщини рухомих зображень є проведення Міжнародного дня домашнього кіно.
В рамках дослідження проводиться низка публічних подій, як от виставки, покази, спеціальні програми, участь у фестивалях, де демонструються віднайдені фільми.
Пов'язані посилання:
- Виставка "Суспільство з кіноапаратом", Центр міської історії, 2021
- Спеціальна програма фестивалю Docudays, "Трубадури кіно: Шотландія і Україна", 2021
- Участь у серії розмов та кінопоказів про кіноаматорство "Narrow reels, wide eyes", Meno Avilys (Вільнюс, Литва), 2021
- Інтерв'ю "Що таке вернакулярне чи аматорське кіно: два погляди", Korydor, 2021
- Інтерв'ю "Аматорські фільми розширюють наш погляд на минуле", docudays.ua, 2021
- З історії кіноаматорства, LB.ua, 2021
Зображення
Верхнє: Члени кіногуртка будинку культури у Новоалександрівці на зйомках фільму, 1981 рік // Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів // Міський медіаархів Центру міської історії
Дослідницькі проекти
Інші дослідницькі фокуси
Документування досвідів війни
Ми задіяли наші уміння і експертність, щоб задокументувати досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну: як історичні та/або юридичні свідчення, а також як спосіб протистояти вторгненню.
Детальніше
Міста, війни та відновлення
Цей дослідницький фокус об'єднує дослідження форм та форматів, пов'язаних із вивченням та практикуванням минулого з міської перспективи і в міських умовах.
Детальніше
Міська спадщина: концепції, практики та спадки
Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.
Детальніше
Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті
Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті.
Детальніше
Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність
У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.
Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого
Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.
Детальніше
Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту
Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи.
Детальніше