Доцент на кафедрі мистецької освіти та гуманітарних дисциплін в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського, де працює над монографією "Єврейська громада в просторі імперського міста, 1859–1923". Вивчав історію в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Захистив кандидатську дисертацію присвячену історії родини в Харківському регіоні в XIX ст. З 2009 по 2023 рр. був лектором з історії Голокосту університетської партнерської програми Claims Conference. Співзасновник громадської організації "Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи". У 2011 р. був учасником літньої наукової школи "Єврейська історія та культура Центрально-Східної Європи XIX–XX ст." в Центрі міської історії. Був учасником освітніх програм в США, Франції, Німеччині. Був запрошеним дослідником в Інституті Симона Дубнова в Ляйпцигу, Новому Європейському коледжі в Бухаресті, Єрусалимському університеті. Серед його останніх публікацій — розділи у колективній монографії "Умань. (Не) знані історії міста", Харків, 2021.

На резиденції Артем працюватиме із проєктом "Дитинство на вулиці, 1920-ті-1930-ті рр.", що є продовженням дослідження "Система сиротинців в радянській Україні в період Голодомору, 1928-1935". У фокусі дослідження історія єврейських дітей, які перебували в системі сиротинців радянської України в міжвоєнний період. Дисциплінарна влада охоплювала практики стосовно дитини з боку суспільства, родини, громади та держави в той час. На прикладі кількох кейсів сиротинців у великих українських містах дослідження аналізує як перетиналися великі політики, на кшталт "коренізації" із локальними, щоденними практиками функціонування дитячих будинків.