Дворічний звіт проєкту "Телеграм-архів війни"

Запрошуємо вас ознайомитись зі звітом за два роки роботи проєкту "Телеграм-архів війни".

Метою цієї ініціативи Центру міської історії стало документування того, як українці дізнаються, проживають та діляться через Телеграм свідченнями про війну. Це екстренне архівування (emergency archiving) має на меті зібрати та впорядкувати інформаційні потоки, які можуть швидко зникнути через свою нетривку цифрову природу. 

На наших серверах ми зберігаємо потоки повідомлень та аудіовізуального контенту з переважно українських каналів та чатів, опублікованих з 24 лютого 2022 року.  Протягом двох років колекція архіву зросла до 2711 одиниць (1048 каналів, 1651 чатів і 12 чат-ботів) загальним обсягом даних — 27,8 терабайтів (станом на 9 лютого 2024 року). Ми готуємо архів, який допоможе нам говорити про війну, коли ми зможемо говорити про неї в минулому часі.

Спектр заархівованих каналів та чатів дуже широкий: локальні та всеукраїнські волонтерські групи для координування гуманітарної допомоги, чати евакуації, пошуку житла, повідомлення про зниклих безвісти, інформування про повітряні тривоги, міські канали та місцеві проблеми в районах бойових дій та на окупованих територіях, персональні щоденники, блоги та мистецькі рефлексії, гумор та меми, експертна аналітика, документування перебігу бойових дій та знищень, політичні спільноти, повідомлення органів місцевої та центральної влади, збройних сил, ЗМІ, а також російська урядова пропаганда та проросійські канали і чати.

Безпосередній доступ до архівних матеріалів на разі неможливий з огляду на безпекові ризики та матеріали чутливого змісту. Зараз команда архіву працює над форматами доступу залежно від потреб та рівня чутливості даних: користувацький інтерфейс для перегляду текстових та медіаповідомлень, запити на доступ до сирих даних, робітні доступу спільно для архівістів та дослідників. 

Робота з окремими частинами архіву буде можлива за запитом та після окреслення намірів його використання, підписання угоди, яка зобовʼязує дослідника за необхідності публікації чутливого контенту передусім анонімізувати персональні дані, а також не використовувати архівні матеріали поза окресленим дослідницьким завданням. 

Детальніше про проєкт можна прочитати тут: [Телеграм-архів війни].

Ознайомитись зі звітом за два роки роботи ініціативи можна за посиланням: [Дворічні підсумки проєкту].

Усі учасники цього архівного проєкту, окрім працівників Центру міської історії, походять з окупованих раніше територій або ж змушені були покинути свій дім з початком повномасштабного російського вторгнення. Їхнє професійне запліччя походить з історичних дисциплін, журналістики та медіакомунікацій. З міркувань безпеки, ми вирішили поки що не розповідати про них більш детально.

Куратор проєкту: Тарас Назарук, координатор архіву, керівник проєктів цифрової історії Центру міської історії, докторант FernUniversität in Hagen.

Оксана Авраменко – історикиня, графічна дизайнерка. Її участь у архіві розпочалась зі створення підбірки каналів і чатів тимчасово окупованого Криму. Надалі у фокусі її інтересів були соціально вразливі категорії населення (ВПО, біженці) та правозахист під час війни. 

Анна Рубанська – журналістка. Сфера інтересів – українські біженці за кордоном, ЗМІ, маркетинг, канали та чати військових підрозділів як засіб ведення інформаційної війни.

Дмитро Сербулов – історик, розпочав співпрацю з архівом зі створення підбірки чатів та каналів півдня України, але згодом розширив спектр інтересів і на інші теми (релігія, екологія, тварини).