Відбудова України: Руйнація/репрезентація/солідарність

[Симпозіум ідей та стратегій]

Україна зазнає фізичного, економічного, екологічного й символічного нищення, яке здійснює Росія. Війна, що почалась 20 лютого 2014 року, призвела до окупації Криму, руйнування й окупації частин Сходу України – Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року ця війна переросла у повномасштабне вторгнення, яке призвело до масштабного знищення життєвого середовища, а також соціальних, психічних і екологічних структур українського життя. За скромними підрахунками, на вересень 2022 року вбито десятки тисяч людей. Маріуполь, яскраве приморське місто з півмільйонним населенням, перетворилося на купу руїн і обезлюдніло. У Харкові, другому за значенням українському місті з багатою історією, знищено тисячі будівель та об’єктів інфраструктури. Понад десять мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами, понад п’ять мільйонів покинули країну. Тисячі й тисячі жінок і дівчат, а також чоловіків, хлопчиків і трансгендерних осіб стали жертвами сексуального насильства й викрадення, скоєних російськими солдатами. Разом з тим, збройні сили України – а ще незліченна кількість цивільних волонтерів і військовослужбовців-добровольців – продовжують воювати, чинити опір, організовуватися, відбиватися, перегруповуватися і відновлювати країну: так, відновлювати уже зараз.

Як нам почати думати – і як нам уже думається – про відбудову та післявоєнне майбутнє, коли війна все ще вирує, міста й ландшафти перетворюються на пил, а люди й тварини страждають від насильства й жорстокості? Як ми можемо уявити й окреслити обриси повоєнної України – чи бодай осмислити й адекватно репрезентувати нинішній ландшафт руйнувань – в умовах, коли ми ще не знаємо ані повного масштабу деструкції, ані того, якими будуть кордони країни, та й Європи загалом, після війни? Понад те: як ми можемо виокремити специфіку руйнування й відбудови України серед безлічі (не)співмірних історичних і сучасних прикладів цих процесів?

Війна Росії проти України оприявнила те, що ми переживаємо найбільш радикальний злам світового порядку з часів першої «холодної війни». У цих умовах мета симпозіуму – стати простором, де можна помислити масштаби й форми майбутньої архітектури України (у найширшому розумінні слова «архітектура») з урахуванням її непростого контексту: величезна територія, етнічна, расова й релігійна різноманітність, довга історична пам’ять. Симпозіум ініційовано та організовано мережею провідних українських і міжнародних науково-дослідницьких та культурних інституцій. Він являє собою спробу розбудови сталих мереж, альянсів і солідарності, а також започаткування нових різновекторних ініціатив і процесів для уможливлення проєкту з відбудови України: комплексного, уважного до нюансів і сповненого емпатії.

 ХТО І ДЕ? НА БАТЬКІВЩИНІ ТА В ЕМІГРАЦІЇ

Стратегію відбудови України розроблятимуть, проєктуватимуть і втілюватимуть архітектор_ки, діяч_ки культури, дослідни_ці з різних дисциплін, урядові й муніципальні службов_иці, підприєм_иці, інженер_ки й робітни_ці. Чимало з названих суб’єктів лишилися на неокупованих чи звільнених українських територіях. Багатьох інших експерт_ок, практичних діяч_ок і науков_иць – переважно жінок через дію Закону України щодо військового обов’язку – прийняли у себе закордонні інституції. Ці українські та міжнародні актори повинні мати чіткі й злагоджені лінії комунікації та співпраці.

 ЯК? УЧАСТЬ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЗА КОНТЕКСТОМ АРХІТЕКТУРИ

Самої лише архітектури недостатньо. Відбудова є міждисциплінарним і партисипативним проєктом, який втілюється в тому числі на рівні суспільних відносин, інституційних утворень, психосоціального досвіду та екосистем. Відбудова також є потенційно неортодоксальним й експериментальним процесом поновного уявлення й переосмислення; а ще трансформації та деколонізації.

Симпозіум приділяє особливу увагу містам, архітектурі, культурі й мистецтву, однак прагне ініціювати значно ширше в тематичному сенсі коло обговорень. Ми сподіваємося, що розпочаті нами дискусії переростуть у безліч спільних проєктів, ініціатив та експериментів, реалізованих державними установами, муніципалітетами, освітніми й культурними інституціями та іншими суб’єктами, які діють на перетині різних сфер. Мета симпозіуму – створити платформу для діалогу, що сприятиме спілкуванню, співпраці й конструктивним дебатам між різноманітними діяч_ками й ініціативами.

 СТРУКТУРА СИМПОЗІУМУ

Замість звичних експертних панелей симпозіум складатиметься з діалогічних круглих столів. Учасни_ці виступатимуть з короткими доповідями, але переважна частина часу на кожному круглому столі буде присвячена відкритій діалогічній та критичній дискусії між учасни_цями й аудиторією. 

Більшість учасни_ць – україн_ки, проте в круглих столах також братимуть участь неукраїнські експерт_ки, теоретики_ні і практичні діяч_ки, які можуть розглянути український досвід у різних часових, дисциплінарних і географічних контекстах.

• РУЙНАЦІЯ, СПРОТИВ, ПРИХИСТОК: РЕАКЦІЇ НА БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ВПЛИВ ВІЙНИ, 9 вересня 2022
• РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ, СКОРБОТА, ПАМ’ЯТЬ: ОПРАЦЬОВУЮЧИ ВІЙНУ, 10 вересня 2022
• СОЛІДАРНІСТЬ, ПРИВЛАСНЕННЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ: СТВОРЕННЯ СПІЛЬНОГО МАЙБУТНЬОГО, 11 вересня 2022

Повна програма симпозіуму на сайті проєкту. Щоб долучитись до симпозіумі, будь ласка, зареєструйтесь.

ОРГАНІЗАТОРИ

Oсновна організаторська команда:

• Даша Аносова (Школа славістики та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона)
• Др. Софія Дяк (Центр міської історії, Львів)
• Проф. Марта Кузьма (Єльська школа мистецтв)
• Др. Міхал Муравський (Школа славістики та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона)
• Даніель Рош (Школа публічної архітектури Університету Кінів)

Cпіворганізатор_ки:

• Др. Уїлєам Блейкер (Школа славістики та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона)
• Др. Василь Черепанин (Центр візуальної культури)
• Проф. Едвард Денісон (Школа архітектури Бартлетта Університетського коледжу Лондона)
• Проф.Келлер Істерлінг (Єльська школа архітектури)
• Євгенія Губкіна (Urban Forms Center, Харків / Інститут поглиблених студій Університетського коледжу Лондона)
• Др. Барбара Ліпієць (Школа архітектури Бартлетта Університетського коледжу Лондона)
• Проф. Алан Платтус (Єльська школа архітектури)
• Олександр Шевченко (Re-Start Ukraine)

Інституції:

• Єльський університет, Нью-Гейвен
• Університетський коледж Лондона
• Центр візуальної культури, Київ
• Центр міської історії, Львів
• Центр урбаністичних студій, КНУБА, Київ
• "Re-Start Ukraine"
• "Urban Forms Center", Харків

Фінансування

• Центр Макміллана Єльського університету
• Офіс міжнародних відносин Єльського університету
• Офіс міжнародної співпраці Університетського коледжу Лондона
• Школа архітектури Бартлетта Університетського коледжу Лондона
• Дослідницький центр "Fringe" школи славістики та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона

За підтримки фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту

Зображення

Використані фотографії документують роботу Віті Глущенко в низових українських ініціативах з відбудови.