Кандидатка історичних наук (2009), старша наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України. Кандидатська дисертація була присвячена розвиткові банкірської діяльності на території Південної України у ХІХ – на початку XX ст. Працювала викладачкою в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені В. Винниченка (1997–2005), Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (2010).

Валентина входила до складу редакційних колегій кількох фундаментальних колективних видань з історії України, брала участь у реалізації наукового проєкту "Людина на війні: український соціум через призму Першої та Другої світових воєн" (2020–2021) за Програмою підтримки пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок НАН України. Перебувала на дослідницькій резиденції у Центрі міської історії з темою "Формування публічного простору модерного міста в Україні (друга половина ХІХ – початок XX ст.)" (2019). Була долучена до підготовки видання "Умань. (Не) знані історії міста / О. Барвінок та ін.; за наукової редакції І. Мацевко. Львів. 2021" у межах проєкту "ReHerit: спільна відповідальність за спільну спадщину".

У Центрі міської історії Валентина бере участь у виконанні проєкту "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни" як дослідниця й адміністраторка бази даних, а також долучена до освітніх ініціатив.

Сфери наукових зацікавлень: історична урбаністика, соціально-економічна історія України ХІХ – початку ХХ ст., український контекст Першої світової війни