Дослідницька тема: Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Роз/архівування пост/індустрії

Др. Ірина Склокіна, Вікторія Грівіна

Проєкт Центру міської історії та Університету Сент-Ендрюс у партнерстві із Маріупольським краєзнавчим музеєм, Покровським історичним музеєм, та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм, за підтримки House of Europe та фонду GCRF.

Індустріалізація є одним із ключових сюжетів сучасності. І до сьогодні індустрія — а також її спадки та пост-історії — визначають простори українських міст, стилі життя та економічні відносини.

Індустрія генерує, однак, не лише чавун, вугілля та машини, але також культурні образи себе самої — через культурні інституції, як-от будинки культури, заводські газети, музеї, гуртки, фотолабораторії при заводах.

Через медії, як-от фото та відео, були створені образи відданих трудівників та інженерів, виробничих успіхів, досягнень у продукції. Але ті ж самі медії стали також інструментами поза монополією інституцій: все більш демократичний фотоапарат та відеокамера протягом ХХ століття слугували для дозвілля, творчості та звʼязків між людьми – у родинах, між друзями та колегами, та між аматорами з різних міст.

Процеси трансформації економіки 1990-х років призвели до розпорошення, а часто і втрати архівів – і виробничих, і приватних. Разом з тим, стрімке руйнування самих індустріальних споруд, перетворення індустріальних зон на житло та офіси, а також все ще виняткові, але все більше поширені приклади перетворення заводів на творчі хаби створюють не лише відчуття втрати, але і запит і готовність працювати над збереженням того, що залишається після індустрії і становить її культурну пост-історію.

Саме тому постав проєкт "Роз/архівування пост/індустрії", який прагне зібрати вцілілі матеріали та створити цифровий архів, який покаже роботу, відпочинок, простір і архітектуру, виняткові події та повсякденне життя промислових міст, заводів і шахт, та окремої людини на роботі і вдома.

Панорама Краматорська, 1921. Фото: Музей міста Краматорська

Проєкт має на меті налагодження діалогу між поколіннями (через інтервʼю з колишніми робітниками, інженерами, а також фотографами та відеоаматорами, що фіксували індустрію), між різними регіонами (які стереотипно вважаються індустріальними або ні), між музейними інституціями та власниками архівів, між українськими та міжнародними дослідниками, художниками та активістами.

Навесні 2020 р. проєкт отримав фінансування від House of Europe, а влітку 2020 р. – дофінансування від британського фонду GCRF. У рамках проєкту ведеться оцифрування фото, відео, та аудіоматеріалів, а також збираються інтервʼю із фотографами, відеоаматорами, власниками архівів, та представниками культурних інституцій. Всі матеріали оприлюднюються онлайн у Міському Медіаархіві та доступні для використання дослідниками та усіма зацікавленими. Паралельно ведеться дослідження культурної інфраструктури навколо індустрії через архівні пошуки та інтервʼю із колишніми робітниками, фотографами та відеоаматорами. У липні 2021 р. планується проведення літнього табору із митцями та дослідниками для надання "другого життя" колекціям. За підсумками проєкту готується виставка, що буде подорожувати інституціями-партнерами.

У липні 2021 р. відбулася літня школа-резиденція із митцями та дослідниками для надання "другого життя" колекціям. За підсумками проєкту було створено виставку та брошуру, що представляє усі проєкти учасників. Ще одним результатом проєкту стала онлайн виставка "Екологія у фокусі", присвячена ролі візуальних медій у формуванні уявлень про екологію.

У 2023 р. проєкт здобув престижну премію European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2023 у категорії "Залучення громадян та підвищення обізнаності". Протягом 21 року ці нагороди є ключовим інструментом визнання цінностей культурної та природної спадщини для європейського суспільства, економіки та довкілля.

Типи матеріалів для оцифрування. Фото Ірини Склокіної

Серед оцифрованих колекцій:

офіційні прес фото Павла Кашкеля 1950-60-х рр. з Маріуполя (3638 світлин): виробництво, міські краєвиди, портрети героїв індустрії та багато іншого;
прес фото Миколи Білоконя 1970-х – 1990-х рр. з Покровська та околиць (понад 21,000 фото): виробництво на підприємствах, соціальна інфраструктура, міське життя, діти в місті, свята та урочистості, ритуали пам’яті у міському ландшафті, приватизація та економічні зміни 1990-х, люди з інвалідностями, ветерани Другої світової та герої соцпраці, відпочинок та гуртки за інтересами та багато іншого;
стінні газети з Костянтинівського пляшкового заводу;
колекція фото 1920-30-х рр. з музею заводу "Інтерпайп", Дніпро;
політична та громадська активність в індустріальному місті Костянтинівка у радянський час, Перебудову, та пострадянську епоху: аматорські фільми Миколи Сєрова;
шахтарські протести кінця 1980-х – поч. 1990-х у фотоколекції Анатолія Тищенка з Покровська;
образи шкільного життя та ідеологічного виховання у колекціях з Дружківки та Краматорська;
індустрія і міські краєвиди радянського Львова, зокрема у кінохроніці (близько 7000 фільмів) та фото колекції: Індустріальні біографії міста; Львівський автобусний завод від Юрія Крайника, Автонавантажувач у колекціях Степана Місінського та Марії Фернези;
професійні подорожі та обмін досвідом робітників соціалістичного табору у колекції Володимира Кулікова;
колекція Музею залізниці із фото спортивних змагань 1950-х, Львів;
вуличне життя і творчі середовища Львова на фото Віля Фургала 1980-1990-х;
фото мистецьких рок-середовищ Слов'янська 1990-х;
поштівки ХІХ – XX ст. з Маріуполя;
колекція сімейних фото з Юзівки (передано з Гламорганівського архіву);
колекція Віталія Матухна, знайдена на руїнах житлового будинку в Лисичанську (селище Зелений Гай);
колекція домашнього кіно Івана Хілюкова;
та інші матеріали, у тому числі інтерв'ю із власниками та творцями, архівні описи колекцій тощо.