ReHERIT для гідів

ReHERIT для гідів

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

вересень 2018 - липень 2020

Практична програма "Розробка та пілотування матеріалів для гідів зі складних тем спільної історії Львова" розробляється в межах проекту "ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину". Проект має на меті випрацювати нові підходи та інструменти у роботі з культурною спадщиною Львова і Умані та сприяти переосмисленню багатокультурного надбання цих міст. Програма для гідів має завданням розширити компетенції гідів (екскурсоводів) у роботі зі складними темами багатокультурного минулого Львова, конфліктними сюжетами різних історичних пам'ятей та їхніх сучасних інтерпретацій. Програма складається з декількох етапів: розробка матеріалів групою експертів та гідів; проведення воркшопу для апробації матеріалів; пілотування прогулянок (екскурсій) на основі розроблених матеріалів та проведення регулярних прогулянок львівськими гідами з використанням матеріалів програми. Всі активності заплановано реалізувати впродовж вересня 2018 - липня 2020 року.

Цільова аудиторія

Роль гідів є особливою та дуже важливою для створення інклюзивного публічного простору місцевої спадщини. Контакти між відвідувачами та місцевими громадами з одного боку відкривають нові можливості для міжкультурних комунікацій, а з іншого - можуть призвести до непорозумінь та поглиблення існуючих символічних конфліктів. Нерідко джерелом цих конфліктів виступає поділена історична пам’ять. Часто гіди виступають у ролі медіаторів у цих процесах, адже наслідком динамічного розвитку туризму є інтеракція між представниками різних культурних середовищ. Таким чином, гіди не лише представляють історичний та сучасний образ міста для відвідувачів, а й виступають агентами щоденної культурної дипломатії у комунікації з різноманітними аудиторіями.

Вибір теми

Львів як центр туризму в Україні та культурно важливе місто для польської, єврейської та української історії має великий потенціал культурної спадщини для інклюзивного та сталого місцевого розвитку. Для успішної та прозорої співпраці між різними акторами багатокультурної спадщини, важливо долати наявні упередження та поділи. Часто на перешкоді цих процесів стає конфліктна пам’ять про минуле, коли різні інтерпретації одних подій існують паралельно та сприймаються як взаємовиключні, наприклад, "герої' однієї групи сприймаються як "злочинці" іншої і навпаки. Зокрема, тема Другої світової війни активно використовується як інструмент мобілізації у сучасних конфліктах - військових, політичних та символічних. Подія, що забрала мільйони життів, є глибоко вкоріненою на рівні особистої та родинної пам’яті. Водночас, вона стала як наріжним каменем радянської ідеології, так і центральним героїчно-мартирологічним наративом нових націєтворень після розпаду СРСР. Різні версії історичної пам’яті нерідко набувають характеру взаємозаперечних сакральних міфів, дискусія між якими є ускладненою. Оптика локальної перспективи дозволяє розглянути цю складну історію та травматичну пам’ять, виходячи за межі особистих, національних та ідеологічних рамок.

Структура матеріалів

Матеріали, підготовлені для воркшопу "Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові" поділені на 5 підтем: радянська окупація, колаборація та співпраця, топографія Голокосту, моделі поведінки цивільного населення та закінчення війни. Фокусуючись на Львові, автори пропонують розглянути складні питання конфліктних пам’ятей про війну через локально-транснаціональний підхід, що включає множинність наративів та проблематизує існуючу термінологію, що описує ці події. Цей підхід дозволяє підважити стереотипи, що стають на заваді діалогу довкола травматичних сторінок минулого. Матеріали фокусуватимуться на складній динаміці локальних та глобальних процесів та спонукатимуть до індивідуального переосмислення історії Другої світової війни для проговорення цієї теми із різними аудиторіями.

Матеріали будуть доступні в двох форматах: онлайн-карт об’єктів та просторів, пов’язаних із історією Другої світової війни у Львові, та читанок. Вони будуть розміщені на Порталі культурної спадщини проекту ReHerit та онлайн-платформі проекту "Інтерактивний Львів". До кожної підтеми буде підготовлена читанка із набором академічних текстів та джерельних матеріалів, які стосуються тематики Другої світової війни у Львові і ширше Східної Європи.

Результати

Розроблена програма буде апробована на воркшопі для гідів 6-7 березня 2019 року. Воркшоп є запрошенням до дискусії довкола та праці з матеріалами, котрі гіди зможуть використовувати у своїй роботі. В рамках воркшопу відбудуться лекції-розмови із дослідникам, котрі працюють з найскладнішими темами історії Другої світової війни, а також тренінг із діалогу як інструменту роботи з конфліктними пам’яттями. Результатом воркшопу стануть індивідуальні проекти екскурсійних маршрутів, які гіди розроблятимуть на основі запропонованих матеріалів.

Матеріали підготували:

Олена Андронатій -  екскурсоводка, дослідниця історії євреїв Галичини, учасниця та організатор експедицій в Україні та Польщі для опису залишків єврейських цвинтарів, викладачка єврейської історії та традиції в міжнародних проектах для підлітків.

Інна Золотар - екскурсоводка, гід-перекладачка. Розробляє, супроводжує і проводить екскурсії по Львову: Середньовічний Львів, Львів австрійської доби, місцями єврейської пам`яті, Личаківське кладовище і військові поховання, літературний Львів. Виїзні екскурсії Україною для українських і іноземних туристів: Галичина, Поділля, Буковина, Гуцульщина, Закарпаття, Волинь, тури польською та єврейською спадщиною, літературні тури.

Анна Чеботарьова - соціологиня, дослідниця Центру міської історії та Університету Сент Галлена (Швейцарія), координаторка міжнародного проекту "Український регіоналізм: дослідницька платформа". Сфера наукових зацікавлень - усна історія Львова та Галичини, єврейська спадщина Центрально-Східної Європи, колективна пам’ять, методологія соціологічних досліджень.

Томаш М. Янковський - історик, PhD, член пост-докторантської програми Friedrich-Lesser-Stiftung та Польської асоціації юдаїки. Сфера наукових зацікавлень: демографічні та соціальні зміни у центрально-східної Європі, історія родини, міграція євреїв. Співавтор альбому "Polskie Tango Hebrajskie" (Музей  Polin, 2019).

Наукові консультації та підготовка окремих тем: Др. Оксана Дудко, Др. Ірина Мацевко, Андрій Усач, Тарас Мартиненко.

Координаторка проекту: Др. Ірина Мацевко (Центр міської історії)

Більше про проект "ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину"

З літа 2018 року Центр міської історії спільно з партнерами розпочали дворічний проект "ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину", що реалізується у Львові та Умані. Проект ставить собі за завдання поширення обізнаності про місцеві контексти, різноманітний та недооцінений потенціал спадщини; підвищення компетенцій та створення нових підходів і моделей для продуктивної співпраці між різними акторами у роботі зі спадщиною; актуалізацію розуміння спадщини завдяки аналізу наявної інфраструктури культури, туризму та бізнесу із залученням різних учасників спадщини та локальних громад; вивчення можливостей для покращення управління спадщиною та її популяризації, запроваджуючи найкращі міжрегіональні та міжнародні практики. Проект ReHERIT триватиме з кінця липня 2018 до кінця липня 2020 року, та складатиметься з соціологічного, інфраструктурного, навчально-методичного та практичного блоків активностей. Результати проекту будуть розміщені на Порталі культурної спадщини та доступні для всіх зацікавлених. В рамках проекту буде створений онлайн ресурс "Порталі культурної спадщини" (Heritage Hub) для розміщення інформації та матеріалів для фахівців з культурної спадщини. Проект ReHERIT спільно реалізується Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Центром міської історії, Лабораторією міського простору та Відділом культури Уманської міської ради.

Цей проект фінансується Європейським Союзом

  • img

  • img