Антропологія радянської комунальної квартири і пострадянське місто

Своєю появою комуналки, де мешкала значна частина міського населення СРСР, зобов'язані радянській житловій політиці, коли житло, яке розподіляла патерналістична держава, стало засобом контролю і заохочення. У комунальних квартирах, де мешканці не були господарями, і було відсутнє джерело порядку, умови життя вимагали вироблення взаємодії із сусідами і підтримки громадських місць в прийнятному стані. Сформовані практики відображають специфічну "комунальну ментальність", для якої характерні не тільки взаємодопомога і "чуття товариства", а й заздрість, параноїдальна підозрілість, особлива конфігурація меж приватного й публічного. Комуналки не зникли з карти сьогоднішніх російських міст, хоча соціальний склад мешканців змінився. Кімната в комуналці – найдоступніший вид житла, часто в центрі міста. Як "комунальні" стереотипи можуть проявлятися в сучасних міських жителів у ставленні до громадського простору? Де ще вони проявляються поза квартирою, коли люди живуть уже в окремих квартирах?

Зображення

Верхнє: Ілля Утєхін