Панорама центральної частини міста



ID:
01454
Назва:
Панорама центральної частини міста
Місто:
Опис:
Панорама центральної частини міста, виконана фотографом із західного боку площі Маріацкої (тепер це плоша Міцкевича), з будинку №6-7. Автор "склеїв" вид міста з двох окремих фото, цей вдалий хід дає можливість побачити панораму всього центрального міського проспекту, який утворюють вулиця Карла Людвіга та площа Маріацка. Ліворуч вулиці Карла Людвіга та Гетьманьска, посеред яких простягається смуга Гетьманьских валів - головного львівського прогулянкового скверу-бульвару. В центрі вже існують найважливіші споруди, які визначають його вигляд - Міський театр (1895-1900 рр., арх. Зигмунт Горголевський), розташований на головній вісі бульвару; Галицька ощадна каса на вул. Карла Людвіга, 15 (1891 р., арх. Юліан Захарієвич), тепер - музей етнографії та художнього промислу; Авансовий банк на вул. Гетманьскій, 10 (1898 р., арх. Іполит Слівінський). Південний бік Гетманьских валів завершує впорядкована кругла клумба. Праворуч площа Маріацка та кам'яниці №№ 8, 9, 10, 11. В центрі площі бачимо озеленений сквер, на східному боці - криниця з фонтаном та білою мармуровою фігурою Діви Марії (1862 р., ск. Йоганн Непомук Гауттманн). Навкруги скверу череда тогочасних таксі - фіакри та дорожки в очікуванні пасажирів (на пл. Маріацкій була одна з офіційно затверджених стоянок так званих "приватних послугачів"). Площа та вулиці на зображенні бруковані; через рівні проміжки відстані встановлені ліхтарі, газові та електричні; помітно досить жвавий рух у місті. Тло складають вежі Латинської катедри та ратуші.
Предмет і ключові слова:
Вулиця Карла Людвіга, вулиця Гетманьска, площа Маріацка
Творець:
Невідомий
Видавець:
Ледерер і Поппер, Прага (Lederer & Popper)
Дата:
1904
Розмір ресурсу:
90х280 мм
Правове регулювання:
Ігор Котлобулатов
Колекція:
Категорія:
Техніка:
Графічні надписи на ресурсі:
On obverse:
In German: Lemberg. 4254 Lederer&Popper, Praha - 1904
In Polish: Lwów. Ul. Karola Ludwika. Ul. Hetmańska. Plac Maryacki.

Пропозиції: Якщо у Вас є додаткова інформація про зображення, яке Ви бачите на цій сторінці, будь-ласка надішліть нам свій коментар.

Пов'язані

ID: 01410
Місто: Львів
Дата: 1924-1939
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Немає застережень стосовно використання цього зображення
Предмет і ключові слова: Площа Маріацка, пам'ятник Міцкевичу, фігура Діви Марії, готель "Жорж", кам'яниця Шпрехера, буд. №11, транспорт, ліхтарі, люди
ID: 03115
Місто: Львів
Дата: 1900-1914
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Немає застережень стосовно використання цього зображення
Предмет і ключові слова: Ринок, кам'яниці
ID: 01876
Місто: Львів
Дата: 1900-1914
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Ізраель Регенбоген, Львів
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов
Предмет і ключові слова: Площа Фредра, вулиця Академічна, зелені насадження, гужовий транспорт. реклама, трансформаторна будка
Щирець
ID: 01644
Місто: Щирець
Дата: 1900-1914
Розмір ресурсу: 90х140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Андрій Крижанівський
Предмет і ключові слова: Площа, будинки, люди
ID: 05847
Місто: Львів
Дата: 1955
Розмір ресурсу: 15х10 см
Творець: Невідомий
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Володимир Румянцев
Предмет і ключові слова: Вулиця 1 Травня, клумба, ялинка, ігращки, свято, діти
ID: 03225
Місто: Львів
Дата: 1916
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Львівське Видавництво Художніх Поштівок "Варшава"
Правове регулювання: Ігор Котлобулатов
Предмет і ключові слова: Площа Смольки, вулиця Міцкевича, Акційний банк, кінотеатр "Водевіль", пам'ятник Ф. Смольці
ID: 01097
Місто: Львів
Дата: 1913
Розмір ресурсу: 90×140 мм
Творець: Невідомий
Видавець: Видавництво Салону польських художників, Краків
Правове регулювання: Тарас Піняжко
Предмет і ключові слова: Площа, сквер, вулиця Валова, будинки, кіоски, рекламна тумба, міська зелень
ID: 03121
Місто: Львів
Дата: 1900-1914
Розмір ресурсу: Невідомий
Творець: Невідомий
Видавець: Невідомий
Правове регулювання: Немає застережень стосовно використання цього зображення
Предмет і ключові слова: Ринок, кам'яниці
ID: 08121
Місто: Львів
Дата: 1963-1964
Розмір ресурсу: 10х15 см
Творець: Ярослав Янчак
Видавець: Неопубліковані ресурси
Правове регулювання: Ярослав Янчак
Предмет і ключові слова: Площа, забудова, архітектура, транспорт, бруківка, архітектурні деталі, люди
У 1899 р. Комітет побудови пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові оголосив конкурс на проект монументу. За результатами конкурсу першу премію було присуджено скульптору Антоні Попелю. Місцем під побудову пам'ятника було обрано площу Маріацку. Спорудження пам'ятника розпочалось наприкінці 1903 р. під керівництвом архітекторів Альфреда Захарієвича та Юзефа Сосновського. 29 жовтня 1904 р. відбулося урочисте відкриття пам'ятника.
Від 1862 р. на місці колишньої криниці встановлено мармурову фігуру Діви Марії, яку в 1859 р. виконав мюнхенський скульптор Йоганн Непомук Гауттманн. Скульптура подарована місту дружиною намісника Галичини графинею Севериною Бадені. Фігура Діви Марії на початках займала центральне місце площі Мар'яцької. У 1904 р. її перемістили з центру площі, звільняючи місце для пам'ятника поету Адаму Міцкевичу.
Площа Адама Міцкевича знаходиться у центрі Львова. Попередні назви: Фердинанда (Ferdinandplatz, plac Ferdynanda, 1843-1871 pр.), Марійськa (plac Mariacki, 1871-1944 рp.). До кінця XVIII ст. тут пролягало зовнішнє прясло міських фортифікацій i протікала річка Полтва, а за нею пролягала дорога від Галицької брами. Після розбирання міських фортифікацій утворилась трикутна площа, вздовж її південно-західної сторони протікала річка Полтва, через яку перекинули два містки. У 1830-х роках русло ріки в межах площі перекрили. Площа булa у центрі подій 1848 року. На ній також були розташовані кілька престижних львівських готелів: «Жорж» (George, попередньо «La Russie», за радянських часів «Інтурист»), «Європа» (Europa, за радянських часів «Україна»), i «Французький» (Francuski, попередньо Лянґа), a також пасаж «Марійська галерея» (Galeria Mariacka). У 1862 р. на площі встановили мармурову статую Божої Матері, яку у 1859 р. виготовив скульптор з Мюнхена Йоганн Непомук Гауттманн(Johann Nepomuk Hauttmann) на замовлення Северини Бадені (Seweryna Badeni), дружини галицького політика графа Владислава Бадені (Władysław Badeni). В 1904 на площі спорудили пам’ятник Адамові Міцкевичу, а статую Божої матері перенесли на початок вулиць Карла Людвіга та Гетьманських Валів (тепер проспект Свободи). За радянських часів статую Божої матері зняли, а замість неї поставили чашу фонтану на хвостах морських потвор-тритонів – було найпопулярніше у 1950–1980 –х місце призначення побачень. У 1997 р. місцю повернули первісне призначення, встановивши над фонтаном копію колишньої фігури Божої Матері.
(конскр. № 19 m, інша адреса: пл. Міцкевича, 9; Собєського, 1). У XVIII ст. cтoяла кам’яниця Капітульна (Kapitulna) (власність римо-католицька). Бідермаєрівський будинок, споруджений у 1839 р. за проектом Вільгельма Шмідта (Wilhelm Schmidt). Власник у 1871 р. – Едвард Сандер (Sander Edward); власники у 1916 р. – спадкоємці Кароля Кисельського (Kisielkiego Karola spadkobiercy). У цьому будинку містилися зa paдянcкиx чaciв Спілка художників (Львівське відділення) та Дитяча художня школа. Будинок зpyнoвaний y 1995 p.