База даних "Урбаністичні образи"

Викликає цікавість спортивний одяг, яким користувалися лижники 1920-30-х років.
Найважливішим було взуття. Рекомендувалося користуватися міцними, вручну зшитими лижними черевиками з подвійною чи навіть потрійною підошвою, підкутою цвяхами; звертати увагу на їх щільність, насичуючи час від часу поверхню черевика відповідною маззю. Черевики треба було розумно підібрати за розміром, враховуючи одягання подвійної пари шкарпеток – звичайної та товстої вовняної.
Лижники користувалися як довгими, так і короткими штанами. Рекомендувалася вовняна сорочка, суконна камізелька і куртка, застібнута «під шию». Дуже практичною вважався легкий водонепроникний верх – куртка з імпрегнованого полотна чи батиста, обов’язковими були дводільні, “на два пальці», рукавиці, які можна було натягнути на рукави куртки. Завершувала «спецодяг» суконна чи вовняна шапка.
Інтегральною частиною вбрання жінок-лижниць були штани, не обов’язково суконні. Від жіночого вбрання вимагалася практичність у поєднанні з вимогами тогочасної моди.
Крім лиж, треба було мати наплечник, особливо на час тривалих екскурсій, в цьому випадку до нього клався провіант та резервні рукавиці та шкарпетки. Консерви – м'ясні, овочеві, супові, сушені овочі та каву виробляла львівська фабрика Зигмунта Рюкера.
Ірина Котлобулатова

Тренер команди Південно-Західної залізниці Адомайтис перед поєдинком дає останні вказівки своєму вихованцю.

Першість ДСТ "Буревісник" зі спортивної гімнастики та акробатики - виступає Борис Ясиновський.
Добровільне спортивне товариство "Буревісник" існувало від 1936 року та об'єднувало спортсменів 13 галузей народного господарства, передовсім спортсменів та фізкультурників підприємств торгівлі та громадського харчування. У 1955 р. "Буревісник", як і товариства "Медик", "Труд", "Наука", було розформовано, а спортсмени цих ДСТ увійшли до ДСТ "Спартак". Від 1957 р. "Буревісник" існував як самостійне ДСТ, він об'єднав всі спортивно-фізкультурні колективи педагогічних навчальних закладів Радянського Союзу.
Ірина Котлобулатова

Львівський стадіон СКА (Спортивного клубу армії) по трековим видам спорту вважається одним з кращих у Європі. Нераз тут проводяться турніри континентального масштабу. Спортивний клуб “СКА-СПІДВЕЙ” є продовжувачем традицій львівського спідвея, який бере початок у 1960 році, коли під керівництвом Володимира Бондарчука, старшого тренера спортивного клуба Армії, була створена команда, яка успішно виступала в чемпіонатах СРСР: 1962 – срібний призер чемпіоната СРСР; 1963 – чемпіон СРСР; 1964 – бронзовий призер чемпіоната СРСР; 1966 – срібний призер чемпіоната СРСР. За команду СКА виступали Віталій Шило, Генадій Куриленко, Сергій Лятосинський, Анатолій Грузинцев, Костянтин Кришталь та інші. Посля 1967 р. спідвей у Львові припинив своє існування і лише в 1988 р., завдяки ініціативі Віце-президента Федерації мотоциклетного спорта України, тренера сборної команди СРСР Сергія Лятосинського, який разом з однодумцями зумів переконати керівництво Прикарпатського воєнного округу в необхідності розвивати цей вид мотоциклетного спорту, спідвей знов відродився у Львові.

Басейн "Залізна вода" споруджений у 1933/34 роках завдяки дотації Фонда Праці та коштам громади м. Львова, його будова коштувала 201 000 злотих. Басейний комплекс складався з двох басейнів - глибшого, розміром 18х50 м та неглибокого, розміром 33х60 м. Їх загальна поверхня складала 3000 м ², об'єм 3 600 м³. Свіжа вода надходила до басейну зі снопківських джерел та відновлювалася кожних 8-10 днів. У спортивному басейні був розташований трамплін для стрибків у воду, з площадками, розрахованими на три висоти - 1,50 м; 3,5 м; 5 м; в цій частині басейну його глибина складала 4-5 м.